Записи розділу: ВІРМЕНСЬКІ КАЗКИ

Казка про ведмедя (вірменська казка)

Піймав якось мисливець ведмедя в лісі, посадив його в клітку, а сам пішов додому по воза, щоб клітку з ведмедем з лісу забрати. Ходить ведмідь по клітці, думає, як йому вибратися,– клітка залізна, міцна, зламати її ніяк не вдається. Коли бачить – іде собі чоловік. Почав ведмідь просити: – Чоловіче добрий, дуже я тебе прошу,… Read More »

Хто найстарший (вірменська казка)

Жив собі у господаря віслюк. Захворів він якось і не зміг уже працювати. Подумав тоді господар: «Навіщо даремно годувати віслюка, краще відведу його в гори». Так і вчинив. Одвів у гори, а сам повернувся додому. Що робити бідному віслюкові? Знайшов собі в горах печеру й став у тій печері жити. Вдень пасеться, молоду траву їсть,… Read More »

Муха і комар (вірменська казка)

Жили собі якось муха і комар. Були вони чоловіком та жінкою. Якось каже комар мусі: – Жінко, випав сніг, засипав усе довкола та й нашу хату геть прикидав. А покрівля у нас поганенька, ще протече. Піду-но я скидаю сніг. Відповіла йому муха: – Ти ж такий манісінький, як же ти можеш сніг скидати? – Ні,… Read More »

Байка про горобця (вірменська казка)

Жив собі горобець. Якось загнав він у лапку колючку. Скакав він, скакав, пурхав туди-сюди, аж бачить – жінка хліб пече. Підскочив горобець до неї, просить: – Матусю, витягніть мені колючку! Витягла жінка колючку з лапки й укинула її у вогонь. А горобець полетів собі далі. Летів, летів, тоді згадав про колючку, повернувся назад і просить… Read More »

Кінь-вогонь (вірменська казка)

Жив собі цар. Якось він гуляв по саду, і несподівано його очі десь зникли, ніби їх хтось виколов. Так цар став сліпим, і, хоч як усі старалися, ніхто йому не міг допомогти. От старший син царя й каже батькові: – Слухай, батьку, дай мені хурджин золота, доброго коня, шаблю та доспіхи, я поїду шукати ліки… Read More »

Ведмедик (вірменська казка)

Жив собі піп. І був він такий сильний, що кожного дня брав на плечі церкву, ніс її до лісу, молився там, а потім знову повертався назад. Одного разу, коли він ніс на плечах церкву до лісу, стрівся йому ведмедик і питає, навіщо він несе церкву до лісу. – Помолитися,– відповідає піп. – Он як! –… Read More »

Охік (вірменська казка)

Були собі чоловік та жінка. І мали вони одного-єдиного сина. Настав час і батько вирішив одвести свого сина до майстра – навчитись ремесла. От дійшли вони до джерела й зупинилися води напитись. Випив батько води й промовив: – Охай! Враз із води вигулькнув Охік-чарівник і питає: – Чого ти хочеш? Куди йдеш? – Хочу сина… Read More »

Волик (вірменська казка)

Жили-були собі чоловік та жінка. І не мали вони дітей. Були ті чоловік із жінкою дуже щедрі: хто давав їм десяток – вони повертали сотню, хто давав сотню – віддавали тисячу. Проте нічого їх не тішило. «Ех, навіщо нам оте добро,– казали вони,– коли немає в нас дитяти, щоб милуватися ним». Якось прийшов до них… Read More »

Гамбар (вірменська казка)

Жила-була собі жінка. Мала вона єдиного сина, і звали його Гамбар. Жили вони у великій скруті. Щодня Гамбар брав мотузок, ішов у поле збирати пирій та колючки, ніс на базар і продавав їх за мідяки, а на виручені гроші купував хліба. Якось поніс Гамбар продавати пирій на площі перед царським палацом. Дивиться царівна з вікна… Read More »

Пастух-брехун (вірменська казка)

Була в одного царя донька. Вирішив він її заміж віддати й оголосив по всій країні: – Віддам дочку за того, хто найкраще збреше! Багато знайшлося бажаючих, та ніхто не зміг збрехати так, щоб у його брехні не було й слова правди. Царські радники у кожній неправді знаходили якусь частку правди. Вже не залишилося в тім… Read More »

Про рибину, що вміла говорити (вірменська казка)

Жив-був колись один бідний чоловік, ходив підсобляв рибалці, і за це йому давали кілька рибин. З того вони й жили удвох із жінкою. Якось той рибалка зловив рибку, та таку вже гарну! Віддав цьому чоловікові, щоб потримав, а сам знову поліз у воду. От сидить чоловік на березі, милується гарною рибкою та й міркує собі:… Read More »

Син рибалки (вірменська казка)

Жив-був колись рибалка зі своєю жінкою, і мали вони сина-одинака. Як рибалка помирав, наказав своїй жінці: – Жінко, хоч як я старався, але так нічого й не добився. Не хочу, щоб і моєму синові така доля випала. Нехай іде, навчиться якогось іншого ремесла, може, й знайде своє щастя. Як виповнилося хлопцеві шістнадцять років, пішли вони… Read More »