Записи розділу: УЗБЕЦЬКІ КАЗКИ

Лудаш Маті (угорська казка)

Жила собі в одному селі працьовита, чесна жінка, і був у неї син. Звали його Лудаш Маті. І був цей син байдужий до всього на світі. Виріс він, став парубком. Але мати не загадувала йому ніякої роботи. Дозволяла тільки пасти гусей. Навесні гуска висиділа шістнадцять пухнастих гусенят. Разом із двома старшими гусками та старим гусаком… Read More »

Сусамбіл (узбецька казка)

Чи було, чи й не було, чи пищало, чи гуло, але кажуть, що до нас був колись непевний час: лис в начальстві пробував, вовк ягнят сторожував, ворон був рознощиком, горобець – донощиком… І жив колись, за давніх-прадавніх часів, бай, а з худоби в нього були віл та віслюк. Господар мав чималий шмат землі, на якому… Read More »

Хоробрий козлик (узбецька казка)

Під високою скелею, у курінчику з листя та сухого гілля жив собі козлик. Жив і біди не знав, бо поряд дві копички сіна мав. Та одного дня набрів на той курінь волоцюга-вовк. – Що це в тебе на голові таке біле та блискуче? – спитав вовчисько козлика. – А це моя шабля. Я нею вовкам… Read More »

Черепаха і дикі качки (узбецька казка)

На маленькому острівці посеред озера жили собі дикі качки, які приятелювали з черепахою. І було б усе гаразд, та одного дня поблизу озера об’явився мисливець. Помітили його качки – зрозуміли: добра не жди, то й вирішили тікати з озера. Стали прощатися з черепахою: – Мусимо тікати звідси, люба сестричко. Життя нам дорожче. Отже, прощавай, може,… Read More »

Чого верблюди сумні (узбецька казка)

Був такий час, коли у верблюда були гіллясті роги й довгий густий хвіст. І був з нього такий красень, що другого такого і не знайшлося б серед тварин. Одного разу стоїть верблюд коло річки та солодкою водичкою спрагу тамує. Аж тут біжить до нього олень. – Любий братику,– каже,– позич мені свої роги. Запросили мене… Read More »

Лисиччина порада (узбецька казка)

Одного разу, пасучи в степу отару, старий вівчар ліг спочити та й задрімав. А прокинувшись, побачив, що степ охопила пожежа. Завернув він свою отару та й погнав геть від небезпечного місця. Оминаючи охоплений полум’ям пагорб, він раптом почув голосне сичання. Бачить – а в полум’ї б’ється, шарпається, звивається чимала змія. Зглянувся вівчар над нею, прив’язав… Read More »

Хитра перепеличка (узбецька казка)

Як було, то вже було. Усі знають, що колись давно жила собі сорока. Гніздечко її було на самісінькій верхівці дерева, а в гнізді попискували п’ятеро пташенят. Коли сороченята попідростали, дізналася про те зажерлива лисиця й надумала поласувати ними. Прибігла вона під дерево й стала лякати сороку: – Гей, сороко, викинь одне пташеня, бо як не… Read More »

Сизоперець-мудрець (узбецька казка)

За давніх-прадавніх часів жив собі мисливець. Одного ранку вийшов він у поле, розкинув тенета, а сам причаївся поблизу. Незабаром прилетіла зграя голубів; посідали птахи на гілках чинари та все вниз поглядають: як би його зеренця подзьобати. І був серед них старий розумний голуб на ймення Сизоперець. Зрозумівши намір своїх друзів, він їх попередив: – Не… Read More »

Старий і лис (узбецька казка)

Жив собі колись старий чоловік. Бідний-бідний. І був у нього віслюк. Щоранку до світ сонця вирушав він на своїм віслюкові в пустелю, збирав там хмиз та верблюдячі колючки і возив на базар продавати. І щоразу жінка давала йому на дорогу двійко свіжих, щойно спечених у казані перепічок. Одного дня, коли старий їхав до пустелі, шлях… Read More »

Золотий кавун (узбецька казка)

Жили собі колись двоє сусідів, обидва коло землі ходили, але один бідний був, а другий багатий. Орав якось бідний чоловік своє поле та й сів спочити в затінку на березі бурхливої гірської річки. Аж тут, не знати звідки, взявся лелека з перебитою ногою. – Бідолашний ти мій, та тебе ж лікувати треба,– мовив дехканин і,… Read More »

Віслюк-мудрагель (узбецька казка)

Був собі осел. І, кажуть, мав себе той віслюк за неабиякого розумника. Одного разу зайшов він до саду. Бачить, на деревах яблука висять, а поряд гарбузи достигають. І замислився осел, поглядаючи на гілля дерев та на огудиння з гарбузами. А тоді ворухнув довгими вухами й проказав: – Багато чого в природі створено справді досконало, але… Read More »

Упертий зайчик (узбецька казка)

Так от, щоб ви знали, жив колись зайчик, і звали його Упертюх. Він і справді був упертий, нікого не визнавав і все робив на свій розсуд. Одного дня виліз Упертюх верхи на осла й подався в гості до тітки, що жила по той бік Будякових Хащів. На березі арика бавилися в піску зайченята. Побачивши Упертюха,… Read More »