Записи розділу: УГОРСЬКІ КАЗКИ

Цвіркун (угорська казка)

Жили собі, були собі на світі швець і кравець. Обидва дуже бідні. Їли раз на день, а то, бувало, й зовсім по кілька днів не їли. Злість взяла шевця, що доводиться так злидарювати. От він і каже кравцеві: – Хай дідько голодує, а я більше не буду! Якось інакше треба собі на прожиток заробляти. Сіли… Read More »

Курочка, мишка та півник (угорська казка)

Жили собі, були собі там, де, може, й зовсім не жили та не були, курочка, мишка та півник. Якось курочка знайшла житнє зернятко. Знайшла його й закудкудакала: – Ко-ко-ко, ко-ко-ко! Гляньте-но, що я знайшла! Хто віднесе зерно до млина? – Я – ні,– сказала мишка. – Я теж ні,– сказав півник. Понесла курочка сама зернятко… Read More »

Королівські зайці (угорська казка)

В одному селі в малесенькій хатинці мешкала вдова з трьома синами. Жили вони так бідно, що, крім чорного хліба, нічого й не їли. Так тривало декілька років, допоки не підросли діти. От одного дня старший син і каже неньці: – Спечіть, мамо, паляницю, я піду на пошуки роботу. Зібрала жінка хлопцеві торбину та, благословивши, відпустила.… Read More »

Хитра лисиця (угорська казка)

За дев’ятьма горами та сімома морями жила-була хитрюща лисиця. Якось їй закортіло поласувати домашньою птицею. Взяла вона собі на спину порожній міх і подалася в село. Ішла вона, довго ішла, озираючись на всі боки, аж поки надвечір дійшла до крайньої хати й постукала у вікно. – Хто стукає у вікно в такий пізній час? –… Read More »

Мандрівники і вовки (угорська казка)

Було собі, а може, й не було по той бік глибокого синього моря яйце.. Схотіло воно рушити в мандри. Котилось, котилось, аж ось його перестріла качка. Питає качка: – Куди ти котишся, яйце? – Та хочу податися в мандри. – Я теж піду з тобою. Ходім разом. Ідуть вони, довго йдуть, коли це перестріває їх… Read More »

Осел бідняка (угорська казка)

За височезною горою, що впирається в небо, по цей бік дзюркотливої річечки, близенько від села Ніколишнього жив собі бідняк. Не було в нього ніякого майна, тільки один-однісінький осел. Щодня рано-вранці запрягав бідняк осла у візок, і вони чимчикували до міста. Возили воду і все, що трапиться. Бідняк весь час весело посвистував, а осел помахував великими… Read More »

Три бажання (угорська казка)

Жив собі, був собі там, де його ніколи й не було, – за сім морів і країв од нас, – бідний чоловік. Була в нього жінка. Обоє вони дуже любили одне одного, але були дуже бідні й тому часто сварились. Якось жінка розпалила піч, щоб зварити щось на вечерю для чоловіка, але хоч як шукала… Read More »

Чарівні цимбали (угорська казка)

Жив собі – а може, й не жив – один жорстокий король. А від його жорстокості багатство його зростало, і він навіть сам не знав, скільки у нього скарбів. А народ у державі дуже бідував. Злидні були такі страшні, що люди їли хліб тільки в неділю, та й то не всі, а в кого був… Read More »

Скнара-Ненажера (угорська казка)

За лісом Багатострумковим, поруч із крайнім дубом, що стоїть праворуч від галявини Сонячного Сяйва, починається ліс Густолистий. А від нього за три вії і ще за п’ять кидків камінчика починається ліс Вельмигарний. І ось у цьому Вельмигарному лісі жила колись – скільки років тому, не знаю,– велика бджола на ймення Скнара-Ненажера. ІЦе давним-давно, коли вона… Read More »

Чесний вівчар (угорська казка)

Якось до короля Матяша приїхав у гості сусід-король. Привітались вони, як давні друзі. От гість і каже: – Чув я, що у вас є вівця, яка дає золоту вовну. Еге ж, – гордо відповів король Матяш, – в отарі є в мене одна золоторунна вівця. Є й вівчар, який ніколи не бреше. А сусідній король… Read More »

Як дівчина короля перехитрила (угорська казка)

Жила-була десь за сімома морями кмітлива дівчина. А була вона така розумна, що слава про неї дійшла аж до короля. Королю так багато говорили про цю дівчину, що він нарешті наказав запрягти коней і їхати по неї. Привезли дівчину до короля. А король і каже: – Ну, дівчино, чув я про твій великий розум. Отож… Read More »

Троє малих гусенят (угорська казка)

Жили колись на білому світі троє гусенят. Не було в них ніяких клопотів-турбот. З ранку до вечора паслись собі на великому лузі. Дивилися на небо, як пролітають білі хмарки, слухали, як гомонить вітер, або грілися на сонечку. Ластівки, жучки-комашки, метелики, мухи – всі були гусенятам добрими друзями. Одного ясного ранку, коли троє гусенят умивались на… Read More »