Записи розділу: ТУРЕЦЬКІ КАЗКИ

Умілі руки (турецька казка)

Давно колись був собі заможний чоловік, і мав він жінку та дочку-красуню. Не можна й розказати, яка вродлива була дівчина, навіть серед троянд вона квітувала, мов дивоквіт. Дивляться на неї люди й очей не можуть одвести. А вже батько з матір’ю – боялися й дихнути на неї, берегли від холоду й від спеки, але, хай… Read More »

Кошеня в попелі (турецька казка)

Була собі одна вдова та й мала сина Кельоглана. Лиха доля судилася вдові: нічого не дали їй батько з матір’ю, не зазнала щастя й з чоловіком. А коли вже так повелося спочатку, то хіба ж буде щасливий кінець? Поглянути хоча б на її сина – не хлопчик, а якесь кошеня в попелі. З ранку до… Read More »

Казка про сусідську дівчинку (турецька казка)

Було таке чи й не було, а в людей печалі було чимало. Мала одна вдова дорослу дочку – звали її Деріє. Дівчина наймитувала то в одних сусідів, то в інших – так і жили з матір’ю. Якось дівчину попрохали витрусити килими в одних людей та й дали їй за це двадцять пара. Іде дівчина з… Read More »

Як миші хотіли повісити котові на шию дзвіночок (турецька казка)

Було таке чи й не було, а посходились якось миші в коло та й почали радитися, як би їм кота приборкати. Довго думали-гадали – нема ради. Коли це одна миша й каже: – А повісьмо йому на шию дзвоника. Як тільки кіт ворухнеться, дзвінок закалатає та й попередить нас про небезпеку. Сподобалася мишам така думка.… Read More »

Дроворуб (турецька казка)

Був собі дроворуб та й мав жінку. Щоднини ходив він до лісу дрова рубати. А надвечір, повертаючись додому, продавав дрова й купував хліба та до хліба, щоб було з чого дружині вечерю зварити. А повечерявши, починали співати, грати й танцювати, примовляючи: «Піш-поф, піш-поф!» Аж це падишах видав наказ, аби ніхто не запалював свічок уночі. От… Read More »

Казка про дівчину й печінку (турецька казка)

Було таке чи й не було, а дала колись одна жінка своїй дочці кілька пара та й каже: – Йди на базар і купи печінки, помий її в озері й принеси. Дівчина пішла, купила печінку, підійшла до берега озера й миє її. Аж це налетів на неї шуліка,хапнув з рук дівчини печінку й шугонув у… Read More »

Як селянин муху вбив (турецька казка)

Якось один селянин поклав на віслюка два барильця пекмезу та й повіз продавати до містечка. Під’їжджає до передмістя, а назустріч два жандарми. Ото й питають вони дядька: – А що це ти везеш у барилах? – А що там може бути? Зробив трохи пекмезу та й везу, аби продати,– одказує селянин. Жандарми не повірили. Вийняли… Read More »

Як бідняк гусака ділив (турецька казка)

Був колись один багатий бей і мав велику сім’ю: жінку, двох синів та двох дочок. Якось принесли йому на подарунок смаженого гусака. Закортіло беєві поділити його справедливо, тільки ніхто З родини не може зробити цього. Коли це беїв наймит, просить, щоб дозволили поділити йому. Бей погодився. Узяв дядько гусака та й відрізав голову. – Оце,… Read More »

Переможець девів (турецька казка)

Давно колись був собі чоловік, і звали його Налджи. Ніколи не втрачав він своєї честі, ніколи не намагався зняти з дохлого коня підкову на щастя. Сам проливав піт, сам заробляв і хліб. Не мав він багатої садиби, зате було в нього троє синів, струнких, мов пагінці. Старші були звичайні парубки, а вже найменший, Мисдик, мав… Read More »

Хазяїн і наймит (турецька казка)

Був собі колись багач, та такий скупий, що давав своїм наймитам по шматку хліба вранці й казав: «А обід я сам принесу». А тоді йшов додому, і наймити мусили працювати до вечора голодні. Почув про це один хитрий парубок та й проситься до багача в найми. Багач бачить, що парубок дужий та хвацький, і бере… Read More »

Казка про дужого чоловіка (турецька казка)

Був колись дужий-предужий лицар, а вийти опівночі з хати боявся. Якось завітав до їхнього міста штукар із мавпочкою: показував на базарі комедію й з того жив. Почув про це дужий чоловік та й подався на базар. Як побачив, які викрутаси виробляє мавпочка, то аж рота роззявив. Цілісінький день простояв, опам’ятався, коли вже споночіло. «Це ж… Read More »

Два брати (турецька казка)

Було таке чи й не було, а були собі два брати. Сталося так, що батько й мати в них померли, ото й ділять брати спадщину навпіл. Ну, та й, як відомо, один брат – старший, а другий – менший. І той, що менший,– трохи дурненький. Старший брат дав своїй батьківщині розумну раду: купив крамницю й… Read More »