Записи розділу: НОРВЕЗЬКІ КАЗКИ

Велика кішка з ведмедя (норвезька казка)

Ця історія сталася напередодні Різдва. Якось один бідний мисливець зловив біля гори Довре білого ведмедя й вирішив подарувати його королю. Не зволікаючи, того ж дня чоловік вирушив до палацу. Зимове сонечко невдовзі сховалося за обрій і все навколо огорнули сутінки. Діставшись лісу, чоловік вирішив знайти будиночок лісника й попроситися на ночівлю. «Страшно вночі cамому посеред… Read More »

Як курка врятувала світ (норвезька казка)

Якось увечері курка вилетіла на високого дуба та й заснула. І приснилося їй, що коли вона не піде на Лису гору, то весь світ загине. Вона швиденько злетіла додолу і так як була вирушила в дорогу. Іде вона і зустрічав півня. – Добрий день, півнику – золоте пір’ячко,– вітається курка. – Добрий день, курочко-чубарочко,– відповідає… Read More »

Лис-пастух (норвезька казка)

Одній господині треба було пастуха. Ось іде вона дорогою і зустрічає ведмедя. – Куди ви йдете? – питає він. – Та йду шукати собі пастуха,– відповідає господиня. – Може б, ви мене взяли? – питає ведмідь. – Узяла б, якби ти вмів скликати худобу,– каже жінка. – Умію: б-р-р-р! – реве ведмідь. – Ні, такого… Read More »

Про королівну, яка хотіла, щоб її слово було останнє (норвезька казка)

В одного короля була дочка, дуже зарозуміла і дуже метка на язик. Хоч би про що мовилося, вона хотіла, щоб її слово завжди було останнє. Тому король звелів розголосити у своєму королівстві, що віддасть дочку заміж за того, хто її переговорить, та ще й подарує йому півкоролівства. Можна собі уявити, скільки знайшлося хлопців, що хотіли… Read More »

Як Пічкур заклався з тролем, хто кого переїсть (норвезька казка)

Був собі колись селянин, і мав він троє синів. Жив він у великих злиднях, бо вже був старий і нездужий, а сини все не хотіли братися як слід до роботи. До їхньої садиби прилягав великий, густий ліс. От батько й надумав таке: загадає він синам нарубати в лісі дерева, наторгує грошей і сплатить борги. Нарешті… Read More »

На схід від сонця й на захід від місяця (норвезька казка)

Був собі колись бідний селянин і мав він повну хату дітей. Та не мав їх чим годувати і в що одягати. Всі його діти вдалися гожі, як рожі, а найкраща – найменша дочка. Така вже гарна, що й словами не скажеш. Якось пізно восени, в четвер увечері, надворі знялася страшна буря. В непроглядній пітьмі дощ… Read More »

Хлопець, проданий за тютюн (норвезька казка)

Була колись бідна вдова і мала вона сина. Вдова ходила з ним жебрати від двору до двору, бо вдома в неї не було чого ні в горщик укинути, ні до вогню поставити. Спершу вони жебрали в селах, а потім вирішили спробувати щастя в місті. І там. ходячи від будинку до будинку, дійшли до бургомістра. Він… Read More »

Семеро господарів дому (норвезька казка)

Жив собі один чоловік, і надумав він помандрувати по світі. Якось він припізнився в дорозі, а до найближчого села було далеко. Нарешті він добувся до чималої садиби. «Ось де я цієї ночі добре відпочину»,– подумав подорожній і зайшов на подвір’я. Там він побачив біля дровітні старого сивого чоловіка з довгою бородою. – Добрий вечір, господарю,–… Read More »

Пан Пер (норвезька казка)

Були собі чоловік і жінка, і не мали вони нічого, крім трьох синів. Як кликали старших, я не знаю, а найменший звався Пер. Коли батьки померли, дітям лишилися тільки горщик, деко та кішка. Старший вважав, що йому належить усе найкраще, тому взяв собі горщика. – Як позичу комусь горщика, то завжди із нього щось вишкрябаю,–… Read More »

Пер Гюнт (норвезька казка)

Колись давно жив собі в Норвегії мисливець на ім’я Пер Гюнт. Він цілий рік вештався по горах і полював на ведмедів та лосів, бо тоді там було більше густих лісів, ніж тепер, а в лісах водилося більше всілякої дичини. Якось пізно восени, коли з гірських пасовищ уже зігнали худобу і всі люди, що там літували,… Read More »

Кінь-велетень (норвезька казка)

Жили собі колись чоловік із жінкою і мали вони дванадцять синів. Але найменший, коли дійшов віку, не захотів сидіти вдома. – Піду,– каже,– в світ, може, знайду там своє щастя. Батьки не пускали його, та хлопець усе поривався в дорогу. – Ну йди, хай буде по-твоєму,– врешті сказали вони. Пішов хлопець у світ і невдовзі… Read More »

Чорт і староста (норвезька казка)

Був собі колись староста, такий лихий та несправедливий, що гіршого й не знайдеш. Якось прийшов до нього чорт та й каже: – Заберу я тебе з собою. Я вже стільки чув від людей: «Хай би того старосту чорт забрав!» Тому доведеться тобі піти зі мною. Бо ти справді такий лихий та несправедливий, що гіршого й… Read More »