Записи розділу: КИРГИЗЬКІ КАЗКИ

Алимкул-ясновидець (киргизька казка)

Якось у хана Омурбека вкрали казну. Зібрав хан людей і оголосив: – Тому, хто знайде мою казну, віддам половину худоби. Якщо ж казна не знайдеться – нікому не минути мого гніву. Полякались люди жорстокого хана. – Є у нас Алимкул-ясновидець, тільки він зуміє знайти казну, – кажуть вони ханові. Привели Алимкула, поставили йому юрту недалеко… Read More »

Золотий птах (киргизька казка)

Жив собі на світі бідний старий чоловік. Був у нього один-єдиний син та одна яблуня в саду. Щороку на верхівці яблуні дозрівало однісіньке яблуко. Старий з’їдав те яблуко й одразу ставав молодшим. Та якось ранньої осені, коли єдине те яблуко ще й не дозріло, хтось невідомий зірвав його й зник. На другий рік старий уже… Read More »

Хлопчик та золоті ляльки (киргизька казка)

Колись давно-давно був собі один падишах. І надумав він випробувати мудрість падишаха сусідньої з ним держави. Для цього велів падишах своїм майстрам-ювелірам зробити з золота три однакових ляльки й послав їх з гінцем падишаху-сусіду. Гінцеві ж так наказав: – Ляльки ці мають однакову форму, вагу и розміри. Але вартість їх різна. Одна з них дуже… Read More »

Койлубай (киргизька казка)

Був собі колись на світі джигіт на ймення Койлубай. По сусідству з ним жили чотири брати, яких прозвали чотирма вовками. Одного року посіяв Койлубай на своєму полі просо. Але четверо вовків, що й собі посіяли просо, не дають йому води для поливу. Засихає Койлубаєве просо. «Поки є ці вовки, я не матиму води. Треба якось… Read More »

Спритний Алдар (киргизька казка)

Колись в одному аїлі жив бідняк на ймення Алдар. Не було у них з жінкою анічогісінько, крім полатаної юрти. Навіть малого собаки не мали вони, щоб кругом юрти бігав. А так хотілося мати хоча б корівчину, щоб було кого порати. Якось Алдар і каже дружині: – Я, здається, придумав. Піди до свого батька й попроси,… Read More »

Хлопчина-посол (киргизька казка)

Хан Джанибек, підступний і марнославний, вирішив розпочати війну проти Султанмамита і став задиратись до нього. Якось прислав джигіта, вимагаючи, щоб йому заплатили за сорок понівечених кобилиць. – Не заплатиш – ставай до бою, – повторив той джигіт слова Джанибека. Нерішучий та боязкий Султанмамит завагався, що йому робити – платити чи воювати – і щодня скликав… Read More »

Селянин та хан (киргизька казка)

Був собі бідний селянин. Доглядав він у бая худобу, косив йому сіно на луках, день у день працював на байському полі. Одного разу навесні пішов селянин у поле орати. Орав він, орав, аж раптом соха за щось зачепилась, і воли зупинились. Дивиться селянин – аж там золотий самородок завбільшки з кінську голову. «Треба сховати золото,… Read More »

Мудра дівчина (киргизька казка)

Сорок років правив своїм народом хан Сарибай. Та одного дня зібрав він людей і сказав їм таке: – Був я вам ханом сорок років. Дні, що судились мені, прожив, настав час помирати. Але поки я ще живий, скажіть, чого б ви хотіли від мене. Коли ж я помру, зберіться усі разом і назвіть з-поміж себе… Read More »

Мудрий візир (киргизька казка)

Колись давно-давно був собі хан. Про цього хана йшла в народі слава, як про великого мудреця. Сам хан нітрохи не сумнівався у власній мудрості. Але ж недарма кажуть: «У хорошої дружини й чоловік справний, де розумний візир, там і хан славний». Завдяки своєму мудрому візирові хан зажив слави мудреця. Та він і гадки не мав,… Read More »

Джигіт-умілець (киргизька казка)

Колись дуже давно жив собі хан, який мав єдину доньку-красуню. В ту дівчину закохався син бідняка, що пас чотирьох ханових тулпарів. От він і каже своєму батькові: – Просватай за мене ханову доньку. Розгнівався батько на таке зухвальство: – Ах ти шибенику! Ти спершу подумай, а тоді вже кажи. Та хіба ж віддасть хан свою… Read More »

Доброзичливець та Зловмисник (киргизька казка)

Якось вирушили в дорогу Доброзичливець та Зловмисник. Довго подорожували вони, і вийшли у них припаси. От і каже Зловмисник Доброзичливцю: – Ми з’їли всі припаси. Щоб не вмерти з голоду, заріжмо твого коня. А з’їмо це м’ясо, заріжемо й мого. Погодився Доброзичливець. Зарізали вони його коня й рушили далі. Та через деякий час скінчилося й… Read More »

Джееренче-чечен (киргизька казка)

Жив колись на світі дотепник та красномовець на ймення Джееренче. І був у нього син Тольомірза. «Це такий брехун, якого й світ не бачив», – тільки й чув батько, як говорили люди про його сина. Зрештою Джееренче вирішив випробувати свого сина сам. Одної темної ночі він і каже Тольомірзі: – Сину мій, зір у тебе… Read More »