Записи розділу: ГРУЗИНСЬКІ КАЗКИ

Як звірі приятелювали (грузинська казка)

Здибалися якось ведмідь, вовк і лисиця та й бідкаються, що часто й густо їм доводиться без вечері засинати. Ото й умовилися: що вполюють, порівну ділити. Домовилися та й заприятелювали. По якімось часі подалися всі троє полювати. Коли це біжить сарна. Упіймали вони її, скрутили в’язи, посідали в холодочку та й нум ділитися. От ведмідь і… Read More »

Зайчиха та зайченята (грузинська казка)

Була собі зайчиха і мала п’ятеро зайчаток. І все б нічого, так у березні такі морози прикрутили, що несила та й годі. Стара зайчиха і сюди, і туди, то казки почне розповідати малечі, то згадає лицарську звитягу славних прадідів, усе хоче якось нагріти діток, А ті поскручувалися та тільки щуляться. Тоді зайчиха повела свій виводок… Read More »

Миша хатня й польова (грузинська казка)

Гладка польова миша завітала в гості до хатньої та й питає: – І чого ти, сестро, така дрібна та худа? Таж у хаті і така їжа, й така, либонь, не раз і смачненьким поласуєш. А я, бідна, самим зерном давлюся, та й того нема вдосталь, а бач, таки справніша за тебе. Ще й не набалакалися… Read More »

Як вовк ченцем став (грузинська казка)

Якось один вовк нажерся м’ясива та й думає: «Боже, скільки я того гріха заподіяв, сходжу оце в Єрусалим та відмолю». Подумав та й подався до Єрусалима. Аж назустріч йому бичок, – Здоров був, бичок-третячок, – каже вовк. – То й здоров,– одказує той.– Куди це тебе несе? – Е, я вже тепер чернець, іду в… Read More »

Як тигр кота захищав (грузинська казка)

Поїхав один дядько за село поля орати, а за плугом і кіт поплентався. То дядько приїхав та й кинувся до роботи, а кіт плиг до лісу та й нум ловити коників, метеликів та за пташками ганятися. Коли це вискакує з лісу тигр. Побачив кота та й остовпів: – Брате,– каже здивовано,– ти наче й нашої… Read More »

Як слуга втішив пана (грузинська казка)

Один князь багато років провів на чужині і не мав жодних звісток з рідного краю. Коли повернувся додому, назустріч князеві вийшов слуга. – Як справи вдома, Ісако – запитав пан. – Все добре, батоно, все гаразд, тільки пес твій здох. – Як ти засмутив мене, Ісако! Чого ж він здох? – Не знаю, батоно! Може,… Read More »

Золотий келих (грузинська казка)

Жили в одній країні чоловік та жінка. Аж ось чоловікові треба на війну йти, а в жінки дитя має бути. Чоловік і каже: – Народиться наша дитина сиротою. То жінка й назвала свого сина Сиротою. Вже йому ось і п’ятнадцять літ, а він усе ще не бачив, щоб мати усміхнулася колись. Ото хлопець і каже:… Read More »

Казка про ловця та великого орла (грузинська казка)

Був собі один бідний ловець. Полював він якось та й побачив орла, що аж на трьох дубах лежав – такий великий. Тільки хотів випустити у нього стрілу, як орел заговорив: – Не вбивай мене, я всього лише орленя. А візьми мене додому та підлікуй перебите крило, то я тобі в пригоді стану. Не вбив мисливець… Read More »

Ростом (грузинська казка)

Був собі колись лицар над лицарями – Ростом, і якось заболів у нього зуб, та так, що земля йому вже на землю не схожа, а небо на небо. Ухопив Ростом за ноги кривого дева та й нумо крутити його довкола себе. – Ой, Ростоме, Ростоме,– каже дев,– чи годиться своє лицарство на мені показувати. Коли… Read More »

Казка про голого вовка (грузинська казка)

Був собі один цар і мав одинака сина. Вже коли зовсім старий зробився, навчає цар сина: – Скрізь полюй, де тобі заманеться, тільки на червону гору не ходи, бо живий не вернешся. Де тільки не полював царенко, а на червону гору не йде, не хоче батькового заповіту ламати. Аж якось не втерпів, подався й на… Read More »

Злодій та царенко (грузинська казка)

Був собі один цар. Унадився до нього злодій, і нема від нього рятунку. От цар налив на дорозі смоли, а зверху грошима присипав і поставив сторожу. Ось злодій знову йде красти, а чоботи й прилипли до смоли. Він смик-смик, а варта й ухопила його. Зрадів цар, запросив у гості двох сусідніх царів і сіли пити-веселитися.… Read More »

Царенко та змій (грузинська казка)

Був собі один цар, і мав він трьох дочок та трьох синів. Ось і кличе цар одного разу своїх дітей та й каже: – Старий я вже, скоро помру, глядіть же, не лишайте трону й на один день, бо сяде на нього Чорний візир і вижене вас із дому. Любіть правду, дбайте за народ. Бережіть… Read More »