Записи розділу: ЧУКОТСЬКІ КАЗКИ

Хунлелю, син Арепу (чукотська казка)

Поміж гір височіє крута скеляста сопка. З трьох боків вона прямовисна, наче стіна. На самісінькій горі біля ніг Хунлелю – широкий виступ, на якому стоїть яранга, а в яранзі – запаси на всю зиму: юкола, жир, дрова, багато криги; біля яранги стоять нарти. Вдалині синіють довгі гірські пасма, шпилі яких зникають у хмарах. Вигадливо звиваються… Read More »

Чорний птах (чукотська казка)

Це було так давно, що ніхто й не пам’ятає, коли це було. На півночі, біля самого Льодовитого моря, жили мисливці-звіробої. Жили – не горювали. Та ось випав важкий рік, і хоч як старалися мисливці, не змогли запастись їжею. А зима прийшла люта, небувала: вона скувала кригою бурхливе море, яранги снігом позаносила – з землею зрівняла.… Read More »

Хунлелю (чукотська казка)

Колись по берегах річки Кональчик жило войовниче плем’я танітів. Жили вони з розбійницьких наскоків. Сподобалася танітам череда Арепу, який з великою сім’єю мешкав неподалік від річки Кональчик. Воїни танітів почали готуватися до нападу. – У нас із Арепу мир, не можна воювати! – сказав їм вождь. – У нас мир із його братом Хунлелю, а… Read More »

Кутвіріт (чукотська казка)

Припливли з Чапліно в Альхатвам кілька байдар ескімосів полювати на морського звіра. Потім вони попливли назад, тільки одна родина лишилася в чукчів, які дали ескімосам одяг та їжу. Якось узимку дітлахи гралися на вулиці в оленя. Ескімоський хлопчик був оленем – він тримав на голові оленячі роги і швидко бігав по снігу, а всі інші… Read More »

Вовк і олень (чукотська казка)

Паслася олениха з оленятком. Напав на неї вовк: – Оддай мені твого сина, або я тебе з’їм. – Краще мене з’їж, а вим’я моєму оленяткові зостав. З’їв вовк олениху, а вим’я оленяткові кинув. Ссе молоко оленятко і росте не по днях, а по годинах. Назавтра приходить до нього вовк та й каже: – Коли тебе… Read More »

Чиє житло краще (чукотська казка)

Прийшла одного разу євражка до струмка води попити. Дивиться, а на тому березі, прямо проти неї, стоїть бурий ведмідь і теж воду п’є. – Здоров, ведмедю! – кричить євражка.– Як поживаєш? – Здоров, євражко! – відповідає бурий ведмідь.– Живу непогано, але й не добре. – Чого ж це так? – Та барліг у мене тіснуватий.… Read More »

Ворон і лисиця (чукотська казка)

Сидить ворон біля своєї яранги та й думає: куди б це податися по здобич: на берег моря чи в тундру. Думав-думав і надумав іти до моря. Вийшов на берег. Ходив-ходив, стомився, а здобичі ніякої. Тоді почухав з горя за вухом, і на пісок упала якась комаха. Прив’язав ворон до неї вірьовку і потягнув додому. Що… Read More »

Чайка (чукотська казка)

Далеко-далеко на півночі жив старий чукча зі своєю жінкою. Було в них троє дітей – дві дівчинки й хлопчик. Батько полював на морського звіра й ловив рибу, мати виробляла шкури на одяг і готувала їжу, а діти збирали водорості й черепашки. В середині літа батько пішов на байдарі далеко в море бити моржів, мати шила… Read More »

Гірський баран і ведмідь (чукотська казка)

Жили в тундрі в одній яранзі гірський баран та ведмідь. Ведмідь шив одяг, а баран господарював. Якось вони побачили в тундрі собачі нарти і лисицю на лижах. Ведмідь кинувся вогонь розпалювати, а баран по воду побіг. Закип’ятили два чайники чаю, зварили двоє відер м’яса і ждуть. Лисиця прийшла, а нарти поїхали далі. – Ну, коли… Read More »

Сирітка (чукотська казка)

Жили-були бабуся з онуком. Бідні-бідні… Онук на морському березі збирав капусту, а бабуся варила її. З того й жили. Через річку мешкав їхній дядько, багатий шаман. У шамана було дві жінки: стара і молода. Шаман посилав жінку по небожа, щоб той ішов пісень співати й на бубоні грати. Приведе тітка небожа, а дядько ще й… Read More »

Дві сестри (чукотська казка)

Жили три брати і дві сестри. Пішли сестри в тундру по ягоди. Старша сестра морошку бере, а молодша сестра на всі боки поглядає. – Поглянь, сестро,– каже молодша,– щось маленьке, як комар, ворушиться в сопках. Старша сестра відповіла: – Збирай ягоди, це в тебе порошинка на віях. – Поглянь, сестро,– знову сказала молодша,– комар став… Read More »

Великий Секен (чукотська казка)

Жили собі дід і баба. У них не було дітей і було всього два олені, які паслися на довгій вірьовці тут-таки біля яранги – щоб не втекли в тундру. У сусідів було багато дітей, і дід з бабою заздрили їм. Одного разу сусіди відкочували, і старі ще більше стали нудьгувати. Дід сказав бабі: – Бий… Read More »