Записи розділу: ЧЕЧЕНСЬКІ КАЗКИ

Володар гори (чеченська казка)

Володар гори Колись давно між високими горами стояла хатинка, де мешкав мисливець із малим сином.Коли хлопчик підріс, батько вирішив навчити його ремеслам. Якось, прокинувшись удосвіта, вони вирушили до міста. Долаючи вкриті снігом схили, стомлений важкою дорогою юнак послизнувся й упав. – Який ти незграбний! – вигукнув батько. – Мало не полетів на дно ущелини! Раптом… Read More »

Хамбор і Альбіка (чеченська казка)

Колись давно мешкали по-сусідству два королі. Згодом чоловіки одружилися, в одного народилася дочка, на ім’я Альбіка, а в іншого – син, якого назвали Хамбор. Із часом дружба правителів тільки міцнішала. Ось тільки володарі постаріли й дедалі рідше їздили в гості. Під час однієї зустрічі батько Альбіки зітхнув: – Шлях до тебе неблизький. Із роками ослаб,… Read More »

Хто найбільший? (чеченська казка)

Один велетенський віл блукав міжгір’ям. Усю траву довкола себе поїв, усю воду випив та й став озиратися, потрави та питва шукаючи. А обабіч височіли гори: що одна висока, а друга ще вища. Запримітить віл на сьомій горі траву, потягнеться і дістане її. Потім захоче попити, повернеться, потягнеться через вісім гір і нап’ється водиці з річки.… Read More »

Говдина пригода (чеченська казка)

Колись, дуже давно, коли не було на світі не тільки нас, а й батьків та дідів наших, жив собі на одній горі чоловік на ім’я Говда. І такий Говда був дужий, що ніхто з сусідів не наважувався не те що образити його, а навіть пожартувати з ним. Через те Говда запишався й став хвалитися, що… Read More »

Як вовк у Мекку ходив (чеченська казка)

Cтарий, немічний вовк лежав під деревом та й думав: «Минули мої літа, геть пішла моя сила, нема в ногах колишньої прудкості. Щодалі важче їжу добувати, щодалі важче від ворогів утікати. Як його жити далі?» І враз спала йому така думка: «Покаюся в гріхах, сходжу в Мекку та й повернуся ходжею. Коли люди побачать мене в… Read More »

Пастух та жадібний мулла (чеченська казка)

Був собі мулла. І такий богобоязливий на словах, куди там! Кого стріне, всім одне торочить: «Я за святою книгою – кораном – живу!» А поряд з муллою жив пастух. Обридло йому слухати брехню мулли, і надумав він показати людям, що мулла чинить не так, як пишеться у святій книзі, а як йому вигідно. Прийшов пастух… Read More »

Чия побрехенька кумедніша? (чеченська казка)

Був собі один мірошник. І мав він дивну звичку. Коли приходили до нього молоти зерно, він оголошував: – За помел я нічого не беру. Але кожен, перш ніж одержати борошно, мусить розповісти мені нісенітницю-побрехеньку. А потім і я розповім нісенітницю. Чия побрехенька буде неймовірніша, тому й борошно дістанеться. А цей мірошник так навчився вигадувати нісенітниці,… Read More »

Гасан та Ахмед (чеченська казка)

Чи було, чи не було – не знаю, але жив колись старий князь. Він був славен багатством та могутністю своєю. А ще – жорстокістю. Отож недаремно народ називав його Чорним князем. При дворі Чорного князя було повно слуг, молодих та старих. Жили при князеві й два хлопчики-брати: Гасан та Ахмед. Були вони сироти, і Чорний… Read More »

Хлопець на ім’я Ведмеже Вухо (чеченська казка)

Одна жінка йшла із своїм сином лісовою стежиною додому. Аж назустріч ведмідь. – Будь ласка,– попрохала жінка ведмедя,– пропусти мене! – Не пропущу! – відповів ведмідь. Схопив жінку з хлопчиком, закинув їх собі на спину та й поніс через ліс, яруги та кущі до себе в печеру. Хлопчика ведмідь назвав Ведмежим Вухом. Йому та його… Read More »

Три брати, три хмарини, три чарівних коні й три князівни (чеченська казка)

Жив собі у старій саклі бідний чоловік. І було в нього три сини. Ходив батько із синами в ліс рубати для князя дрова. Одного разу старий батько застудився і зліг. Чує він, що вже не встане, та й кличе синів. Каже їм: – Прийшла нам пора прощатися. Не плачте за мною. Живіть дружно. Нехай кожен… Read More »

Заздрісні сестри (чеченська казка)

Колись дуже давно жили по сусідству два князі та мулла. Кожен з них намагався стати багатшим за іншого. У старшого князя було три вродливі доньки. От молодший князь захотів одружитися на одній з князівен. Тільки надумав вибрати ту, яка найрозумніша та найвинахідливіша. От запросив він якось їх до себе та й питає: – Що ви… Read More »

Зачарований джигіт (чеченська казка)

Край дрімучого лісу, біля джерела з чистою водою, жив собі дідусь-бідняк. І була в нього донька. Щовечора ходила дівчина до джерела по воду. Побачила її якось жаба та й каже людським голосом: – Ти гарна й моторна! Але заміж вийдеш за зачарованого джигіта. Він лежатиме і спатиме. Дівчина не повірила. «Хіба бувають такі джигіти? Даремно… Read More »