Записи розділу: БУРЯТСЬКІ КАЗКИ

Няня-Хубун (бурятська казка)

Жив-був на світі бідний сирота Няня-Хубун. Ані батька, ані матері, ані навіть родичів у нього не було. Змалечку випасав Няня-Хубун вівці у багатія й ніколи не знав відпочинку. Господар частенько казав йому: – Гляди, oоб усі мої вівці були цілі! Загубиш хоч одну – лихо тобі буде! У погожу годину вівці паслися спокійно, а в… Read More »

Дівчина Хонхінур та лисиця (бурятська казка)

Колись давно-давно жила на світі дівчина Хонхінур. У неї було двадцять сім брязкалець. Жила дівчина на березі золотого озера, на грудкуватій землі. Прийшла якось до Хонхінур лисиця й каже: – Мене кликали на весілля до Хартаган-хана, отож дай мені, дівчинко Хонхінур, двадцять сім твоїх брязкалець! Але дівчина Хонхінур не дала своїх брязкалець лисиці, а спересердя… Read More »

Журавель (бурятська казка)

Зібрав колись журавель птахів З усього білого світу. Захотілося йому стати їхнім володарем – пташиним ханом. Позліталися до нього всі птахи, окрім однієї найменшої пташечки. Звали її Буксергін. Гарнесенька така, співуча, як соловейко. Довго чекали на неї птахи. Журавель раз у раз свою довгу шию витягав, дивився, чи не летить гарненька пташечка, завбільшки з палець.… Read More »

Як барс рибку ловив (бурятська казка)

Кажуть, у давні часи барс жив біля річок та озер і любив рано-вранці приходити на берег, щоб поласувати заснулою рибкою або й живою, що її хвилі викинуть на пісок. Якось приходить барс до річки й раптом бачить здоровезну потворну рибину з великою головою, крихітними очицями та з плавниками мало не на всю довжину рибини. Рибина… Read More »

Як собака собі друга знайшов (бурятська казка)

Колись давно-давно жив собака у тайзі сам-один. Прикро зробилося йому. «Недобре жити одному,– думає собі,– От коли б знайти когось найсміливішого, найдужчого! Я б став йому другом…» І пішов собака в ліс шукати собі друга. Чув він од зайця, що немає в світі сміливішого, дужчого звіра, ніж вовк. Аж тут і вовк як уродився –… Read More »

Сорока та її пташенята (бурятська казка)

Одного разу сорока наказала своїм маленьким пташенятам: – Ви вже дорослі й самі маєте добувати собі їжу. Сказала так і полетіла разом з пташенятами до лісу підживитися. Проте в лісі пташенята не схотіли самі шукати їжу. – Краще повернемося додому. Нам було добре, коли ти сама приносила їжу. – Але ж ви повинні вже самі… Read More »

Вовк (бурятська казка)

Прибіг вовк до річки. Бачить – У багні лоша загрузло. Захотілося вовкові його з’їсти. Простогнало лоша: – Спочатку витягни мене, а потім з’їси… Вовк згодився, витяг лоша з багна. Лоша огляділось: – Стривай, вовче, не їж мене: я брудний. Дай обсохнути, а вже потім їж. Обсохло на сонці лоша, обчистилось. Вовк уже й пащу роззявляє.… Read More »

Жайворонок і мавпа (бурятська казка)

Були собі жайворонок і мавпа. Вони жили по-сусідськи й дуже приятелювали. У жайворонка була домівка, а у мавпи не було. Якось уночі повіяв дужий вітер і полив рясний дощ. Жайворонок сидів собі в теплій хаті й горя не знав. А мавпа цілу ніч зубами проклацала від холоду. Вранці жайворонок і каже мавпі: – Ти дужча… Read More »

Три звіра (бурятська казка)

Колись у давнину потоваришували лис, ворон і вовк і стали називати один одного братами. Одного разу пішов лис пополювати та й потрапив у капкан, дізнавшись про лихо, прилетів ворон. – Ну, брате, вскочив ти в біду. Ти прикинься мертвим. Хазяїн цього капкана вправний мисливець. Коли він прийде, я дам тобі знак. Ти одразу ноги в… Read More »

Два барани і лисиця (бурятська казка)

Якось зустрілися два барани та й посварилися між собою. Завелися буцатися. Мимо бігла лисиця. Побачила баранів і зупинилася. Дивиться, а барани б’ються не на життя, а на смерть, уже й кров юшить. «Нехай убивають один одного, а я зачекаю. Ото вже наїмся баранячого м’яса донесхочу» – вирішила лисиця. Минає час. У лисиці вже аж слинка… Read More »

Кінь та ізюбр (бурятська казка)

Колись у давні-давні часи у красеня ізюбра було аж чотири ока. Він страшенно тим пишався й думав, що бігає найшвидше за всіх. Одного дня ізюбр зустрів коня та й каже йому: – Добре ти бігаєш, а проте не так уже й швидко: мене, приміром, ніколи не доженеш! Призначеного дня зійшлися кінь та ізюбр на розлогій… Read More »

Дві миші (бурятська казка)

Побачили дві миші великий казан з молоком. Дуже закортіло їм молока, а поживитися ніяк. Бігали вони навколо казана, бігали, коли це одна миша й каже: – Слухай, кумо, підійди до казана. Я залізу тобі на спину, стрибну на краєчок казана, а ти тримай мене за хвоста зубами. Ти допоможеш мені пригоститися молоком, а я тобі.… Read More »