Записи розділу: БІЛОРУСЬКІ КАЗКИ

Лисяча хатка (білоруська казка)

Збудувала руденька хатинку й почала в ній жити, малюків ростити. Якось зібралася по травичку, щоб лисеняткам у ліжечка підстелити: – Діточки мої любі, тихенько сидіть, двері нікому не відмикайте. Незабаром повернуся – травиці нарву, їжі принесу. Щойно пишнохвоста з оселі, як прибіг вовк: – Лисенята мої любі, двері відмикайте: ненька прийшла, молочка принесла, повні вушка… Read More »

Зайчики (білоруська казка)

Їли два зайчики в ліску під берізкою, гріються на сонечку і розмовляють. А в ліску так гарно!.. Мушки гудуть, одна за одною ганяються, крильцями видзвонюють, ніби сміються. А там дрізд посвистує, хлопчика Пилипка передражнює: – Пюліп! Пюліп! А Пилипко по вереску з кошиком ходить, на боровики задивляється. Ще далі зозуля кує. Ну так світло, тепло,… Read More »

Лев та вовк (білоруська казка)

Ходив по лузі кінь. Іде лев. – Іди за мною! – наказав лев. – А чого я піду? – питає кінь. – Як смієш ти розмовляти так зі мною? – крикнув грізно лев.– Хіба не знаєш, хто я? Я – звір над звірами. Я голодний і хочу тебе з’їсти. – Е,– каже кінь,– не ті… Read More »

Легкий хліб (білоруська казка)

Косив у лузі косар. Стомився і сів під кущем відпочити. Узяв торбинку, розв’язав і заходився їсти. Виходить з лісу голодний вовк. Бачить – косар під кущем сидить і щось їсть. Надходить до нього вовк. – Ти що їси, чоловіче? – Хліб,– відказує косар. – А смачний він? – Ще б пак! – Дай мені покуштувати.… Read More »

Вовк та собака (білоруська казка)

Був у одного господаря собака. Щиро служив він господареві, та й незчувся, як постарів. Гірше стали бачити його очі, і важче йому стало стерегти господареве добро. Тоді скупа господиня перестала годувати його, а потім і зовсім почала з двору проганяти. «Як так жити,– міркує собака,– нехай краще мене вовк з’їсть». Надумався він і пішов у… Read More »

Вовк, собака та кіт (білоруська казка)

Жив собі бідний дід. Мав він собаку. Як собака постарів, дід прогнав його з двору. Пішов собака в ліс, дивиться – аж там вовк сидить. Вовк і каже: Іди до мене, будемо з тобою в дружбі жити. Собака згодився. Одного разу лежали вони у лігві і захотіли їсти. – Піди,– каже вовк, подивись, може, хто… Read More »

Коза Дорота (білоруська казка)

Були собі дід і баба. І не було у них ніякої худоби. Пішов дід у ліс. Як стукне по березі – вискочила коза біла. Взяв він її за роги й привів додому. – Ну, бабо, йди доїти! Вона злізла з печі, подоїла козу, загнала в хлів. Наступного дня знову дід пішов у ліс. Як стукне… Read More »

Лисичка-сестричка, заєць, вовк і ведмідь (білоруська казка)

Жили дід та баба. У діда був півник, а в баби курочка ряба. Пішли півник і курочка на смітничок. Півник дідів грібся, грібся на смітнику і вигріб бобинку. Курочка бабина греблася, греблася і вигребла горошинку. Понесли вони це добро у двір. Півник свою бобинку віддав дідові, а курочка свою горошинку – бабі. Баба каже дідові:… Read More »

Жорна (білоруська казка)

Жили собі дід та баба. І було в них тільки й того, що півник та жорна. Дивовижні ці жорна були: покладе дід одне зерно, покрутить раз-другий, і ціла вже діжка борошна. В злагоді жили дід та баба й півника не зобиджали. Дійшли чутки про дивні жорна до пана. Надумав він украсти їх. Приїхав надвечір до… Read More »

Пшеничний колосок (білоруська казка)

Жила собі у дворі курка Цокотушка, гусак Шипун та індик Белькотун. Курка доглядала своїх курчат, греблася на смітнику, шукала зернятка. А гусак Шипун та індик Белькотун тільки походжали туди-сюди двором, мов ті поважні пани і весь час сперечалися між собою про те, хто з них найважливіший та найрозумніший. – У мене голова велика, – хвалиться… Read More »

Журавлів гаманець (білоруська казка)

Жили собі дід та баба. Не було в них ні дітей, ні якихось родичів, так собі і жили вдвох у хижці. Жили вони дуже бідно. Ще б пак! Були старі, літ по вісімдесят, а може, й більше. Дожилися до того, що і їсти нічого. Тільки тим і держалися, що дід нажебрає яких-небудь сухарів. Та ось… Read More »

Дідова дочка і бабина дочка в хатці на курячій ніжці (білоруська казка)

Жили дід та баба, і було в них дві дочки: у діда була дочка, і в баби була дочка. Жили вони, жили. Набридла вже мачусі дідова дочка. Каже вона дідові: – Завези ти оцю свою дочку, діду, щоб її не було. Так уже вона мені надоїла. Дідові аж запекло на серці, дуже вже він не… Read More »