Записи розділу: ЗАБІЛА НАТАЛЯ

Корінці та вершки (Н. Забіла)

От колись ведмідь угледів, як у полі оре дід, і схотілося ведмедю поживитися як слід. До старого він підходить, каже: «Нумо вдвох робить, а усе, що в полі вродить, будем нарівно ділить. А коли немає згоди – бережись, бо відплачу: нароблю тобі я шкоди й поле все потолочу!» Як тут станеш відмовляти? Дуже лютий той… Read More »

Два морози (Н. Забіла)

Два морози йшли у ліс, все вбирали в іній. В того був червоний ніс, а у цього – синій. – Старший буде той із нас,- каже брат до брата,– хто людину зможе враз до кісток пробрати! Їде дядько в сіряку, їде пан у шубі. – Вибираймо до смаку, братику мій любий! Посміхнувся Синій Ніс і… Read More »

Вовк і семеро козенят (Н. Забіла)

До козиної до хати коза і козенятаз лісу стежечка веде. В хаті маму ждуть козлята, а коза із лісу йде. Ясне сонечко заходить, в небі місяць блискотить. До воріт коза підходить, у ворота стукотить: – Відчиніться, відімкніться! Ваша матінка прийшла, ваша матінка із лісу молочка вам принесла! Відчиняють їй козлята, з ними вірний пес Рябко.… Read More »

Зайчикова хатка (Н. Забіла)

Поселились біля річки Сірий зайчик та лисичка. Зайчик – в хатці луб’яній, А лисичка – в крижаній. Ось постукала в віконця Тепла сонячна весна, І розтанула на сонці Біла хатка крижана. Почала лиса зітхати: – Як я житиму без хати? Зараз зайця прожену Й влізу в хатку луб’яну! Де вже зайчику малому Суперечить хижаку! Довелось… Read More »

Лисиця та рак (Н. Забіла)

Десь жила собі лисичка, тим відома між звірят, що була у неї звичка глузувать з усіх підряд. Глузувала із сороки, що у неї білі боки. Насміхалася з жука – в нього роги, як в бика. А ведмідь, мовляв, незграба, а кабан – гладкий, як жаба, а у зайця – куций хвіст, а їжак – малий… Read More »

Черевик, соломинка та булька (Н. Забіла)

Мильна булька невеличка, соломинка й черевик йшли по лузі. Бачать – річка. як добратись на той бік? Каже булька: – Черевичку! Попливи по річці вплав і, як човник, через річку нас любенько переправ! – Ні, не хочу! По воді я зовсім плавати не звик. Тут на тебе вся надія! – відмовляє черевик. Булька каже: –… Read More »

Котик та півник (Н. Забіла)

Була собі хатиночка, навколо неї пліт. Жили в хатинці півничок і сірий кіт-воркіт. Кіт зрання та до вечора у лісі полював, А півник в хаті порався та квіти поливав. От якось вранці вирушив до лісу кіт-воркіт. Аж тут лисичка хитрая прибігла до воріт. Прибігла, облизалася гостреньким язичком та й почала виспівувать солодким голоском: – Ой… Read More »

Снігуронька (Наталя Забіла)

Ой розгулялись взимку віхоли, до вікон хатку замели, де під солом’яною стріхою дідусь із бабою жили. Біля віконця якось ввечері сиділи вдвох собі старі та милувалися малечею, що розважалась у дворі. От дід і каже: – Нумо, спробуймо і ми побавитись, стара, – ходім та бабу з снігу зробимо, отак, як робить дітвора! А баба… Read More »

Рукавичка (Наталя Забіла)

По ялинку внучка з дідом йшли по лісі навмання. А за ними бігло слідом довговухе цуценя. Задивилась, мабуть, внучка на ялинку, на сосну і зронила якось з ручки рукавичку хутряну. Рукавичка невеличка на снігу собі лежить. Раптом мишка тишком-нишком з нірки вилізла й біжить – Ну й хатинка! Ну й дивинка! Відгукнися – хто тут… Read More »